Кращі сини України йдуть у Небесне військо: сьогодні славутчани востаннє попрощалися та провели в останню дорогу свого земляка, Захисника України Захарчука Віталія Вікторовича.
Народився Віталій 8 жовтня 1983 року у місті Славуті. У 1990 році пішов до першого класу Славутської загальноосвітньої школи № 4, яку закінчив у 1999 році. У цьому ж році продовжив навчання у Славутському технічному ліцеї, який закінчив у 2001 році.
Із 2006 по 2010 рік був приватним підприємцем.
З 2013 по 2014 рік працював муляром у товаристві з обмеженою відповідальністю «Європіум ПРОЄКТ» м. Київ. З травня 2014 по жовтень 2015 року працював муляром у ТОВ «МЖК-1».
У період із 2016 по 2022 рік працював у країнах Європи, а саме: Польща, Німеччина, Словаччина.
25 березня 2023 року був призваний на військову службу по мобілізації, у в/ч А 4152 міста Рівне. З 3 травня по 10 червня 2023 року успішно пройшов суміщений курс підготовки «Командир відділення». З 12 червня 2023 року і до моменту загибелі проходив службу у в/ч А0998.
Службу проходив у мотопіхотному батальйоні 24-ї механізованої бригади імені короля Данила на посаді головного сержанта роти.
1 жовтня 2024 року Віталій був нагороджений відзнакою «Золотий лев» від командування військової частини.
Відданий військовій присязі, захищаючи територіальну цілісність та державний суверенітет України, сержант Віталій Захарчук загинув 9 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Часів Яр Донецької області.
У нашого Героя залишися батьки, дружина, двоє дітей, брат та сестра.
Віталік був надзвичайно позитивним, щирим, енергійним та справедливим. У центрі його всесвіту були дружина та діти. З раннього віку захоплювався будівництвом та ремонтом. Полюбляв риболовлю та активний відпочинок на природі. Будував плани на майбутнє, але тепер вони так і залишаться нездійсненими…
Міський голова, виконавчий комітет, депутатський корпус Славутської міської ради та вся Славутська громада висловлюють щирі співчуття рідним та близьким відданого Воїна України.
Під час громадського прощання своїми спогадами про Віталія поділився його побратим:
Він з першого дня показав себе лідером. За період своєї служби Віталій не один раз допомагав хлопцям, навчав їх, витягував із дуже скрутних ситуацій, чим рятував їм життя. І в своїй, на жаль, останній місії, він пішов на допомогу своїм побратимам. Завдяки його вчинку хлопці вижили. Дякую йому за це. Слава Україні!
Заупокійне богослужіння за полеглим Героєм відбулося у церкві Покрови Пресвятої Богородиці. Поховали Віталія на «Новому кладовищі» з усіма військовими почестями.
Гірко й боляче усвідомлювати, що кращі сини України йдуть у Небесне військо. Такою високою і страшною є ціна нашої свободи. Щирі співчуття рідним та близьким загиблого Захисника.
Спочивай з миром, Віталію! Вічна тобі пам’ять!
Слава Україні! Героям Слава!
Пресслужба Славутського МВК.