Зміну назв населених пунктів підтримав парламент. Фото: ілюстративне uk.wikipedia.org
Їх назви містили символіку російської імперської політики або не відповідали нормам української мови.
На Хмельниччині перейменували 10 сіл, які містили в своїх назвах символіку російської імперської політики або не відповідали нормам української мови. Учора, 19 вересня, Верховна Рада з другої спроби таки ухвалила постанову про перейменування понад 300 населених пунктів і районів в Україні. Зазначимо, що напередодні під час першого голосування, прийняття постанови провалили через «спірні» назви для деяких населених пунктів. Утім, під час повторного — з постанови виключили зміну назви для таких українських міст як Павлоград, Синельникове, Южне, Южноукраїнськ, Первомайськ.
Тож відтепер села з Хмельниччини, які були в цьому списку на перейменування, мають нові назви.
Які населені пункти з Хмельниччини перейменували
Згідно з постановою Верховної Ради України, відповідно до Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та рекомендацій Національної комісії зі стандартів державної мови, а також враховуючи пропозиції, подані органами місцевого самоврядування, на Хмельниччині нові назви відтепер мають 10 сіл:
село Червона Діброва Кам’янець-Подільського району — село Завалівська Діброва; село Кушнирівка Хмельницького району — село Кушнірівка; село Кушнирівська Слобідка Хмельницького району — село Кушнірівська Слобідка; село Першотравневе Хмельницького району — село Березівка; село Російська Буда Хмельницького району — село Розсохська Буда; село Червона Дубина Хмельницького району — село Турщина; село Червоний Случ Хмельницького району — село Слуцьке; село Сморшки Шепетівського району — село Зморшки; село Червоне Білогірської селищної територіальної громади Шепетівського району — село Калинове; село Червоне Полонської міської територіальної громади Шепетівського району — село Андріївка.
Чи варто змінювати документи після перейменування вулиць чи населених пунктів
Найчастіше мешканці населених пунктів чи вулиць, які перейменовують, переймаються, чи варто у зв’язку з цим в документи вносити зміни чи змінювати реєстрацію місця проживання.
З цього приводу в Кабміну є роз’яснення, чи треба переоформлювати документи у зв’язку з перейменуванням вулиць чи населених пунктів.
Отож, закон не вимагає змінювати реєстрацію місця проживання після перейменування населеного пункту чи вулиці. Це можна зробити за потребою — наприклад, під час обміну паспорта або зміни прізвища. Тобто, після перейменування усі зміни реєструються, а попередні дані зберігаються, тож людина може внести зміни до своїх документів у будь-який час.
Дійсними також залишаються і документи, які підтверджують право власності на нерухомість. Тому всі необхідні зміни в документи можуть бути внесені тоді, коли це буде зручно їх власникові. Тобто власник може за власним бажанням звернутися до органу державної реєстрації прав на нерухоме майно та оновити інформацію.
Документи власності на квартири, будинки, земельні ділянки, будь-яке інше майно, у яких вказані старі назви, залишаються дійсними. Зміни до них вноситимуть, тільки якщо власник захоче продати, подарувати або передати у спадок свою квартиру, будинок чи інше майно. У такому випадку в документах, які будуть оформлюватися на нового власника, вже буде вказана нова назва.
Уточнюють, що на вартості послуг нотаріуса це не позначатиметься: покупець і продавець платитимуть нотаріусові таку ж суму, як і в тих випадках, коли назва вулиці, села або міста не змінюється.
Єдине, кому треба буде внести зміни в статутні документи – це юридичні особи. Відповідно до чинного законодавства ця процедура для них є безкоштовною. Їм не треба буде сплачувати ані адміністративний збір, ані послуги нотаріуса, оскільки нотаріальне засвідчення підписів на статуті скасоване. Також фізична особа-підприємець (ФОП) вноситиме зміни про свою адресу в Єдиному державному реєстрі, але це також безкоштовно.
