Гребля на річці Кільченка, Перещепине Новомосковського району
Міністерство довкілля України, котре очолює колишній директор департаменту екології і природних ресурсів Дніпро ОДА Руслан Стрілець, начебто підтримує трепетне ставлення країн ЄС до живої природи. Але ж на ділі майже нічого не робить, аби ці європейські правила поширювалися і в нас. Зокрема це добре видно із переважно ще "совкового" ставлення до річок, коли з ними творили, що заманеться, "вожді" з підручними.
Ріки в Україні цього року ще й занадто міліють, через низку факторів. Причинами стали безсніжна зима, посушлива весна і загалом тенденція до глобального потепління, розповів перший заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Олександр Краснолуцький в інтерв’ю Новини.LIVE.
«Є кілька факторів. Ця весна була посушливою, а зима не надто сніжною. Такі природні процеси періодично відбуваються. Але загалом Україна на сьогодні є країною, яка є мало забезпечена питною водою. За цим показником ми аж на 86-му місці у світі. Це дуже низький рівень», – сказав він.
Обміління річок серйозно впливає на доступ до чистої питної води населення. Щоб нівелювати такі наслідки Україна торік розробила план щодо управління басейнами річок. Він передбачає розчистку малих річок, аби у майбутньому повернути їм водність.
«Зокрема при дослідженні річки Рось ми побачили, що на ній збудовано дуже багато гідротехнічних споруд, які заважають проходженню води. Через це десь ішло обміління, бо перекривалася вода, а десь, навпаки, її збиралося більше», – додав Краснолуцький.
Дійсно, проблема "барикадування" річок, або нещадного їхнього перегачення, вкрай гостра. Але ж Міндовкілля "розчищає" їх у своєрідний спосіб: місцями поглиблює, витягує мул з дна екскаваторами чи земснарядами, і край. Освоює і топить у воді гігантські кошти, під соусом "покращення". Так, у Січеславщині, в часи Руслана Стрільця та невідь-куди зниклого підозрюваного в мегакорупції Валентина Резніченка, були з помпою "відновлені" річки Заплавка, Чаплинка, Мокра Сура та інші. Проте води в них побільшало лише у виритих, у певних місцях, ковтьобах.
Перед самою широкомасштабною війною, восени 2021 року, Міндовкілля перегатило, аж у трьох місцях, Оріль біля Сорочиного Петриківського району. За 10 мільйонів гривень, в рамках гігантського проєкту на 112 млн гривень, згідно з яким від Сорочиного вгору по течії річки до Царичанки, впродовж 17 км, мали бути збудовані, прямо в руслі Орелі, аж 19 гребель-перекатів. І лише вже не гібридна війна інших, світових піратів, не дала розгулятися вітчизняним "покращувачам" природи на повну. На всі сто з гаком "лимонів".
Тож люди вчорашнього дня, які очолюють тепер Міндовкілля, проблеми з річками називають. Та чи почнуть вони коли-небудь прибирати дамби, греблі й інше, для вільного плину води, як це вже зробили в США і Європі? Навряд чи. Бо й тепер "розчищають" у Київщині, за інформацією Української природоохоронної групи, річки у більш звичний для них спосіб…