Самчики: як традиційний розпис перетворює село на артоб’єкт

Самчики: як традиційний розпис перетворює село на артоб'єкт

П’ять років тому традицію декоративного розпису села Самчики включено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України

У цьому селі на Хмельниччині наприкінці 19 – початку 20 ст. самобутні майстри розписували хати природними орнаментами, які вважались оберегами. Після Другої світової війни ця традиція занепала й була майже втрачена, та згодом відроджена художниками-ентузіастами. Сьогодні, завдяки зусиллям етнографів та митців, село Самчики стало артоб’єктом, розвиває і поширює українські традиції й перетворює мистецтво на ліки.

Кореспондентка Укрінформу побувала у Самчиках та дізналася більше від члена Національної спілки майстрів народного мистецтва України, викладача Самчиківської школи традиційного народного декоративно-прикладного мистецтва Віктора Раковського.

САМЧИКІВКУ МОЖНА ЧИТАТИ ЯК КНИГУ

Віктор Раковський – син і послідовник місцевого художника-аматора Геннадія Раковського, який спільно зі ще одним талановитим майстром Олександром Пажимським відродили унікальну самчиківку.

Самчики: як традиційний розпис перетворює село на артоб'єкт

Віктор Раковський

Самчиківську мальовку, пояснює пан Віктор, відрізняють від інших розписів кольори, техніка виконання, орнаментика та композиція. Якщо у петриківському розписі малюнок наноситься за допомогою плавного мазка від тону до тону, від кольору до кольору, то в самчиківському, наголошує, малюнок площинний. А кольорова гама має традиційний зміст, який спирається на слов’янські вірування, фольклор, етнічну культуру, притаманні південно-східній Волині.

Самчики: як традиційний розпис перетворює село на артоб'єкт

Самчики: як традиційний розпис перетворює село на артоб'єкт

— Самчиківський розпис можна читати як книгу. Сюжет формується за допомогою градації кольорів в орнаментах. І назви ми даємо милозвучні, наприклад, “За горбочком у долині розцвіли волошки сині”. Або ж – “Прилетів лелека, а сонце далеко”. В основі цієї композиції є ягода, квітка, горішок, зернятко, дерево – бо лелека прилітає на старе дерево, щоби звити там гніздо, зазвичай увечері, коли сонце заходить, – два їжачки, старе дупло, на якому ще жевріє життя у вигляді квітів. Пташки, дзьобами повернуті одне до одного, що означає кохання. І пташенятко на вершечку дерева – продовження роду по чоловічій лінії. От вам і історія, – розповідає художник.

Самчики: як традиційний розпис перетворює село на артоб'єкт

Основними кольорами самчиківки є жовтий, зелений, червоний, синій. Як додаткові використовують фіолетовий, коричневий, чорний. Саме чорним майстри відтіняють основні або ж близькі за кольоровою гамою елементи, що надає малюнку неповторності й виразності. 

Самчики: як традиційний розпис перетворює село на артоб'єкт

Обов'язковий елемент – квітка, у формі дзвіночка, маківки, перчинки, метелика. Писанка означає зародження роду, птахи – основу родинного початку, а горщики додають динаміки малюнку.

Самчики: як традиційний розпис перетворює село на артоб'єкт

Лінії, наголошує Віктор Раковський, не повинні бути ідеально рівними. Бо саме в їхній недосконалості та асиметричності відчувається рука народного самчиківського майстра.

Нині роботи митців із Самчиків відомі у всій Україні й далеко за її межами. Розписані посуд, одяг, панно, картини зберігаються у приватних колекціях та окремих музеях. Тарілка із самчиківським розписом вже стала візитівкою на дипломатичних прийомах у владних кабінетах Хмельницької області.

Самчики: як традиційний розпис перетворює село на артоб'єкт

— Скільки тарілок я розписав за все життя? Далеко за тисячу, вже й не рахую, – зізнається співбесідник.

Віктор Раковський показує одну з найбільших робіт – велетенську писанку, яка була виготовлена у 2012 році на авіазаводі “Антонов” для культурного проєкту, що проходив на Хрещатику. Після цього писанку демонстрували у Національному музеї народної архітектури та побуту в Пирогові. Там вона просто неба й попсувалась. Майстрам вдалось домовитись і привезти писанку додому. Зараз вона зберігається на території палацово-паркового ансамблю “Самчики” і чекає чергової реставрації.

НОВЕ ЖИТТЯ САМЧИКІВСЬКОГО РОЗПИСУ

В історії декоративного розпису села Самчики є період, під час якого він був на межі зникнення. Наприкінці минулого століття традиція почала занепадати. І вже в 2000-х у цій техніці, розповідає пан Віктор, працювало лише декілька майстрів, молодшому з яких було близько 50 років.

Самчики: як традиційний розпис перетворює село на артоб'єкт

Вдихнути у самчиківський розпис нове життя допоміг у жовтні 2018 року проєкт, реалізований за підтримки Українського культурного фонду в межах партнерства Мистецької ініціативи UA MAZE та Хмельницького обласного науково-методичного центру культури і мистецтв.

Справа дала результат – наказом Міністерства культури України від 4 липня 2019 року “Традицію декоративного розпису села Самчики” включили до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.

Самчики: як традиційний розпис перетворює село на артоб'єкт

— У рамках цього проєкту в Києві й на Хмельниччині проводили багато майстер-класів, возили арттури, розгорнули колосальну інформаційну роботу. Тоді у Самчиках з метою популяризації запланували розписати понад 30 хат. Ескізи для будинків та огорож обирали самі господарі. Майстри із кожним уклали угоди, головна умова – упродовж 10 років не чіпати розпис, – пригадує пан Віктор.

Самчики: як традиційний розпис перетворює село на артоб'єкт

Самчики: як традиційний розпис перетворює село на артоб'єкт

Дорогою селом показує розмальовані будинки. Хати наче писанки. Йдемо, милуємося…

Тоді встигли розписати лише вісім будівель – роботи зупинило повномасштабне вторгнення. Цьогоріч, каже художник, думали над тим, аби продовжити розпочату справу. Планують, за підтримки волонтерів, в якості терапії залучати військових, які проходять реабілітацію, та їхні родини.

МАЛЮНОК ЛІКУЄ ДУШУ

— Із початком великої війни на наших мальовках з'явилось більше патріотичної символіки: тризуб, синьо-жовті прапори, козаки-воїни, мати-берегиня. Ми задумались, як можна зробити, щоби самчиківський розпис працював на наше військо. Почали робити військово-польовий арт: розписувати тубуси, порохові заряди від гармат, чохли для ракет, гільзи, ящики для патронів. Створюємо артоб’єкти на замовлення військових частин, виставляємо на аукціони, а виручені кошти передаємо на ЗСУ. От нещодавно такий розпис продали колекціонеру в Австрії за 500 доларів, – веде далі співрозмовник.

Самчики: як традиційний розпис перетворює село на артоб'єкт

Самчики: як традиційний розпис перетворює село на артоб'єкт

Далі “під самчиківку” пішли плитоноски, наплічники, футболки, рукавиці, сумки. Активно до роботи долучилась волонтерка-майстриня Лілія Спаська, яка за ескізами Віктора Раковського наносила самчиківський розпис на речі.

А віднедавна самчиківський розпис з'явився і на стелі одного зі львівських шпиталів, де проходять реабілітацію поранені військові. Ідея належить голові благодійного фонду з Первомайська "Янголи нескорених" Катерині Баранюк. До ініціативи долучалися митці різних розписів: петриківського, таврійського, самчиківського. Катерина запросила сотні майстрів зі всієї України. Художня акція зібрала 460 малюнків, десяток із них – зі Самчиків.

Самчики: як традиційний розпис перетворює село на артоб'єкт

— Тепер наші самчиківські мальовки, сподіваюсь, покращують настрій військовим серед лікарняних стін. Упевнений, це не лише відволікає їх від болю, а й лікує душі. Один із тяжко поранених сказав: дивлюсь на малюнки і хочеться жити, – продовжує розповідь пан Віктор.

Він веде нас у Самчиківську художню школу традиційного народного декоративно-прикладного мистецтва. Тут, каже, проводять майстер-клас для всіх охочих, нещодавно почали запрошувати військових.

— Вони навіть близько не дотичні до мистецтва. Та й не треба! Під час розпису ми говоримо про культуру, дітей. Вони бачать на стінах дитячі роботи, тішаться, згадують яскраві позитивні моменти, сміються. Чим не ліки? – додає майстер.

Самчики: як традиційний розпис перетворює село на артоб'єкт

ПОСЛІДОВНИКИ Є – ПОТРІБНА ПІДТРИМКА

Дитячу художню школу в Самчиках помітно здалеку – вхід до комунального закладу прикрашено яскравим стінописом. Нас зустрічає один із авторів роботи – виконувач обов'язків директора школи Сергій Касьянов.

Самчики: як традиційний розпис перетворює село на артоб'єкт

— Зараз у нас навчається 59 дітей. Не кожен стане художником, і це зрозуміло, ми не ставимо такої мети. Головне наше завдання – прищепити любов до традицій рідної землі й передати їх наступним поколінням. Багато наших випускників намагаються по всьому світу популяризувати самчиківський розпис. Нині у стінах школи зароджуються нові таланти, – ділиться пан Сергій.

Самчики: як традиційний розпис перетворює село на артоб'єкт

З однією майбутньою художницею нам пощастило зустрітись. Десятирічна Єлизавета Адамчук закінчила лише 3 клас, а вже має першу персональну виставку в сусідньому місті Старокостянтинів. Дівчинка представила 20 самчиківських мальовок до Дня захисту дітей. Зараз її роботи розмістили в художній школі, а згодом їх повезуть на виставку в Хмельницький обласний науково-методичний центр культури і мистецтв.

Єлизавета показує нам найулюбленішу мальовку – “Сердечко”.

— Це сердечко для мами. Воно тут динамічне, живе. Його підтримують листочки в образі крил, бо мама дає нам крила і закриває крилами. І ще калина – жіночий природний символ нашої країни. Ну, як у тій відомій пісні, пам'ятаєте? – говорить дівчинка і після паузи додає: – Нашій країні дуже потрібні такі крила, щоби захистити всіх людей. Шкода, що я не можу їх намалювати.

Самчики: як традиційний розпис перетворює село на артоб'єкт

Маленька художниця зізнається, що кожна її композиція залежить від ситуації й настрою. Найважче навчитися малювати, каже, на великому форматі. Поки розмовляли, Єлизавета олівцем зробила ескіз і розмалювала його кольоровими олівцями. Потім ескіз перенесе на білий фон фарбами – це буде перша робота для наступної виставки.

Дівчинка сором'язливо показує купу відзнак і дипломів за призові місця у різних культурних заходах.

Самчики: як традиційний розпис перетворює село на артоб'єкт

— Вона наша перлинка, таким талановитим дітям треба допомагати, за такими дітьми майбутнє України, – коментує вчитель Віктор Раковський.

Його підтримує й колега Сергій Касьянов. Каже, усі умови в художній школі для цього є.

При цьому зазначає, що вартість навчання мізерна, а потреби комунального закладу зростають. Тому роблять акцент на майстер-класах для усіх категорій населення.

Самчики: як традиційний розпис перетворює село на артоб'єкт

— Раніше організовували пересувні виставки, наприклад, на Поліссі, Слобожанщині, Запоріжжі, Приазов’ї, Причорномор’ї. Зараз із цим складніше через війну. Ми, майстри, готові не тільки робити сувеніри, а й виконувати розписи та ескізи, скажімо, для підприємців, які б могли використовувати їх для виготовлення усіляких брендових речей. Креатив – раз, популяризація самчиківського розпису – два, і плюс фінансова підтримка для школи, – пропонує Касьянов.

Самчики: як традиційний розпис перетворює село на артоб'єкт

Обидва майстри додають, що тренд на фольклористику та етнокультуру зростає не лише в Україні, а по всьому світу. Тож сподіваються, що і самчиківський розпис ставатиме більш упізнаваним серед поціновувачів традиційного. І запрошують на унікальні майстерки.

Лілія Коцюк, Хмельницький

Новини Хмельницького