Роман Гринкевич у залі Печерського райсуду Києва під час обрання запобіжного заходу, 22 січня 2024 року. Олександр Магула/Суспільне
Державне бюро розслідувань (ДБР) завершило досудове розслідування щодо львівського бізнесмена Ігоря Грінкевича та членів злочинної організації, включаючи його сина Романа, які поставили неякісний військовий одяг для потреб ЗСУ на понад 1 мільярд гривень.
Про це повідомляє пресслужба ДБР.
Зазначається, що стороні захисту надано матеріали кримінального провадження для ознайомлення, після чого обвинувальний акт буде направлено до суду.
9 вересня Печерський районний суд міста Києва продовжив строк тримання під вартою до 1 листопада 2024 року чотирьом підозрюваним у кримінальному провадженні щодо постачання неякісного одягу для ЗСУ. Суд визначив кожному з них розмір застави у сумі 360 млн грн, 302 млн грн, 250 млн грн та 160 млн грн відповідно
У чому підозрюють Ігоря та Романа Гринкевичів
У 2023 році ДБР порушило кримінальне провадження за фактом оборудок із закупівлями одягу та білизни для ЗСУ. Компанії львівського бізнесмена виграли 23 тендери на постачання Міністерству оборони одягу на понад 1,5 мільярда гривень.
За даними слідства, до виконання оборонних замовлень були залучені підконтрольні бізнесмену підприємства, які раніше займались будівництвом та не мали належних виробничих, складських та інших потужностей для виготовлення та зберігання речового майна для потреб МОУ. За попередніми оцінками це призвело до збитків бюджету на 1,2 мільярда гривень та відповідно зриву постачання.29 грудня 2023 року у пресслужбі Державного бюро розслідувань повідомили про затримання бізнесмена Ігоря Гринкевича — за словами правоохоронців, той пропонував співробітнику Бюро хабар у розмірі пів мільйона доларів США. Радниця з комунікацій ДБР Тетяна Сапьян зазначила, що хабар мав посприяти поверненню майна, вилученого у підконтрольних бізнесмену компаній в ході розслідування раніше відкритого провадження.
30 грудня Ігорю Гринкевичу повідомили про підозру за ч. 3 ст. 369 КК України (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі). Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внести заставу в розмірі 429 мільйонів 440 тисяч гривень.
9 січня 2024 року стало відомо, що Львівська обласна рада розірвала меморандум із благодійним фондом HOPE.UA, представником якого є Ігор Гринкевич. Відповідно до меморандуму, благодійний фонд мав відреставрувати приміщення комунального закладу обласної ради у Журавному.
17 січня працівники ДБР повідомили про підозру львівському бізнесмену Ігорю Гринкевичу, його сину та керівникам підконтрольних компаній у створенні та участі у злочинній організації.
Після цього Міноборони України подало заяву до ДБР про визнання міністерства потерпілою стороною у справі проти компаній, які пов'язані із львівським підприємцем Ігорем Гринкевичем. Також у Міноборони оголосили про розірвання останнього контракту з компанією, пов'язаною з бізнесменом — "Трейд лайнс рітейл", яка постачала продукти для ЗСУ.
18 січня суд обрав запобіжні заходи фігурантам кримінального провадження, пов’язаного із постачанням неякісного одягу для ЗСУ. Того ж дня Держбюро розслідувань оголосило у розшук Романа Гринкевича, якого підозрюють у шахрайстві в особливо великих розмірах в умовах воєнного стану, а також участі у злочинній організації. Він є пʼятим затриманим фігурантом в межах справи про постачання одягу для ЗСУ. Інші четверо підозрюваних, зокрема його батько, перебувають під вартою.
19 січня у ДБР пояснили, що не могли затримати Романа Гринкевича, адже для цього не було достатньо доказів. Вже 22 січня Гринкевича-молодшого затримали в Одесі при спробі виїхати за кордон.
