У січні 2023 року Славутський міський голова Василь Сидор звернувся до суду із позовом до Івана і Тамара Коржини. Вказував, що починаючи з 04.12.2022 року відповідачі у соціальній мережі «Facebook» зі своїх особистих сторінок, а також в місцевих групах активно поширювали недостовірну інформацію, яка принижує його честь, гідність та ділову репутацію, а також підриває довіру до нього як міського голови та авторитет Славутської міської ради і її виконавчого комітету.
В мережі Інтернет відповідачі поширюють недостовірні та завідомо неправдиві відомості і коментарі щодо начебто розкрадання ним як міським головою комунального майна і гуманітарної допомоги, нецільового витрачання коштів бюджету Славутської міської територіальної громади, хабарництва, жорстокого поводження з безпритульними тваринами, зловживання посадовим становищем під час кризи в сфері електропостачання.
Василь Сидор вважає, що поширювана відповідачами інформація не є оціночними судженням, так як зазначені висловлювання через форму їх вираження можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема: відповідач повідомив необмеженому колу користувачів соціальної мережі «Facebook» про вчинення мером кримінально караних діянь в сфері майнових злочинів та у сфері зловживання службовим становищем; інформація подається відповідачами у спосіб, що може сприйматися іншими особами як ствердний факт, а не припущення, критика чи порівняння.
Окрім того, поширена відповідачами інформація має негативні наслідки для позивача, так як формує його антиморальний, негативний образ як особистості, заплямовує його репутацію, призводить до моральних страждань; негативно впливає на його співпрацю, як мера, з іноземними партнерами щодо надання Славутській територіальній громаді гуманітарної допомоги; створює соціальну напругу серед жителів територіальної громади,що призвели до активізації несанкціонованих акцій попри законодавчу заборону їх проведення в умовах воєнного стану. Дії відповідачів щодо приниження честі, гідності та ділової репутації позивача призвели до погіршення стану його здоров`я та зумовили тимчасову непрацездатність і неможливість виконання посадових обов`язків.
Враховуючи наведене, позивач просив суд зобов`язати відповідачів видалити дописи із мережі Інтернет, які містять недостовірну інформацію про Славутського міського голову і утриматись від публікації нових постів, дописів тощо подібного характеру.
Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 24.04.2023 року позов було задоволено. Зобов`язано відповідачів вилучити дописи із мережі Інтернет, які містять недостовірну інформацію про міського голову. На користь Василя Сидора відповідачі мали сплатити 496,20 грн. судового збору та по 1500 витрат, пов’язаних з витребуванням доказів.
Обвинувачені подали апеляційну скаргу, де просили скасувати рішення суду першої інстанції як незаконне та відмовити в задоволенні позову.
Межа допустимої критики щодо політиків, публічних осіб, є ширшою, ніж щодо приватної особи. Судовий позов до них є способом залякування громадян, членів Славутської територіальної громади. Жодного громадського органу контролю при міській раді не існує, тому членам громади залишається спілкуватися в соцмережах про проблеми міста. Це критика діяльності міського голови у зв`язку з відсутністю реагування на пропозиції та зауваження громадськості.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 11.10.2023 року апеляційну скаргу було задоволено частково. Рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 24.04.2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Однак постановою Верховного Суду від 24.07.2024 року касаційну скаргу Славутського міського голови було задоволено частково. Постанову Хмельницького апеляційного суду від 11.10.2023 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Новий процес
Починаючи з 04.12.2022 року, відповідачі у соціальній мережі «Facebook» зі своїх особистих сторінок, а також в групах активно поширювали дописи, що стосувалися особи позивача та його діяльності як міського голови. Зокрема:
«Я знов повертаюсь до вимкнення світла. Всі знають, що ліміт в нас крався мером і начальником РЕМу і продавався на приватні підприємства, зокрема, на Інсеко, володарями якого є київляни міліардери», «А то люди сліпі і не бачать, що творить цей недомер в Славуті. Де ваша совість підтримувати хапугу і злодія? Де хоч одна дорога побудована ним, Не скажеш? А в нього в кишені і на рахунку на Кіпрі», «Навожу приклад. Всі ви бачили майже новенький трактор JBC водоканала. Так ось, цей трактор на той час коли його купляв водоканал в салоні коштував 900тгр а по приказу пидора водоканал перерахував за купівлю 1500 міліона гр. Тоїсть ця гнида на одному тікі тракторі положив собі в карман 600 тис. грн. ви уявляєте як він висасує кошти з підприємства», «Люди повинні прокинутись і прозріти, а не підтримувати такого мера, любуючись квіточками, які він насадив і наставив дурнуватих коників замість побудованих доріг, на яких розкидав щебінь, а списав, як за дороги, а асфальт пішов у кишеню сидору і ще комусь», « ОСОБА_6 вже це кончене чмо братка з 90-х винести ногами вперед з кабінету. Та ж зловили з гуманітаркою, яку воно крало безбожно, але воно відкупилося. Сатана во плоті. Буде воно ригати всим тим, що вкрало. Це патологічно жадібна істота, яка гребе все підряд, відмиває кошти де тільки можна. Навіть на нещасних собаках бездомних, знищуючи їх, а гроші відмиває на свій табун коней», «А скільки гуманітарки воно перекрало. Кажуть, в Кривині, де хата його батьків було повно будматеріалів, які дали на бомбосховища і різної гуманітарки, бензину і таке інше», «А сидор вже йде в березні на пенсію і йому треба нахапати більше грошей, хоча він і так вже продав всю Славуту, та й рване до себе на віллу в Німеччині чи десь ще купить собі», «Ну до яких пір наш недомер буде знищувати, красти, відмивати кошти, прихватизовувати все, що можна і неможна?», «сидор утримує на території Славута 5 церквей МП. Сидір спеціально створив фейкове добровольче об`єднання, щоб були списки з адресами усіх патріотів. У випадку захоплення міста вони перетворилися б на розстрільні списки».
Тамара Коржина розмістила допис, що містить фрази:
«Наш недомер живе в Нетішині і йому плювати на славутчан, він навіть постійно виштовхує з кабінету людей, які приходять до нього за допомогою… а ще, бачачи безкарність воно почало мстити для нас, відключаючи світло на добу. То хіба це не злочин місцевої влади, коли не в зоні бойових дій твориться таке зло, бо не працюють підприємства, люди сидять без зарплат, а тому і не можуть допомагати армії. Мабуть це вигідно таким сидорам, щоб нагнітати обстановку.
Коментатори заперечували належність їм цих сторінок в соціальній мережі Facebook та непоширення ними згаданих дописів, однак суд з’ясував протилежне.
Разом з тим, суд першої інстанції не навів аналіз кожного з висловлювань, яке позивач вважає поширенням недостовірної інформації, не визначився з характером поширених дописів та не з`ясував, чи є вони фактичними твердженнями чи оціночними судженнями.
Публічна особа, державний службовець, повинен бути готовим до підвищеного рівня критики, у тому числі у грубій формі, прискіпливої уваги суспільства і підвищеної зацікавленості суспільства його діяльністю та/або особистим життям тощо, адже вони, обираючи кар`єру публічної особи, погодились на таку увагу.
Апеляційний суд констатував, що вживання в дописах в соціальній мережі яскравих мовних засобів, використання ним гіпербол, епітетів та метафор «…що творить цей недомер в Славуті», «розкидав щебінь, а списав, як за дороги, а асфальт пішов укишеню сидору і ще комусь», « Та ж зловили з гуманітаркою, яку воно крало», «…безбожно гребе все підряд, відмиває кошти де тільки можна», «…гроші відмиває на свій табун коней», «…йому треба нахапати більше грошей, хоча він і так вже продав всю Славуту, та й рване до себе на віллу в Німеччині», «патологічно жадібна істота, яка гребе все підряд…» фактично є суб`єктивними оціночними судженнями відповідача щодо діяльності позивача на посаді міського голови.
Часті питальні та окличні речення «Де ваша совість підтримувати хапугу і злодія? Де хоч одна дорога побудована ним? А в нього в кишені і на рахунку на Кіпрі», «Ну до яких пір наш недомер буде знищувати, красти, відмивати кошти, прихватизовувати все, що можна і не можна?» також є маркерами суб`єктивної думки відповідача і фактично є критикою позивача як державного службовця та публічної особи, доволі гострою та жорсткою.
Вислови щодо «…вимкнення світла. Всі знають, що ліміт в нас крався мером і начальником РЕМу і продавався на приватні підприємства…» з врахуванням контексту всього допису, характеру мовних засобів та стилістичних прийомів («всі знають», «ліміт крався») також не містять фактичних даних і є критикою діяльності публічної особи щодо забезпечення енергопостачання мешканців міста.
Допис щодо придбання трактора водоканалом з переплатою (а.с.16, том 1) приведений як коментар іншої особи щодо діяльності позивача, тому не є поширенням відповідачем недостовірної інформації про вчинення позивачем кримінально караного діяння.
Суд першої інстанції також не врахував, що використання у дописах вислову «злодій » щодо позивача (синонімами якого є пройдисвіт, ошуканець, пройда, крутій, нечиста на руку людина) не можна розцінювати як звинувачення позивача у кримінальному правопорушенні, оскільки таке слово може носити провокативне забарвлення і в контексті загального змісту висловлювань відповідача свідчить про загальну характеристику ним діяльності позивача як публічної особи.
Згідно з частинами 6-7 статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших медіа, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж медіа в порядку, встановленому законом.
Якщо відповідь та спростування у тому ж медіа є неможливими у зв`язку з його припиненням, така відповідь та спростування мають бути оприлюднені в іншому медіа, за рахунок особи, яка поширила недостовірну інформацію.
Разом з тим, позивач, стверджуючи про поширення щодо нього недостовірної інформації негативного характеру, не просив її спростувати у встановленому порядку або ж реалізувати право на відповідь, заявивши вимогу лише зобов`язати відповідачів видалити спірні дописи з мережі інтернет.
Характер заявленої вимоги, яка не є належним та ефективним способом захисту (оскільки дописи вже поширені і сприйняті невизначеним колом осіб), незаявлення позивачем вимог згідно ст. 277 ЦК також свідчить про відсутність у поширених дописах інформації (фактичних даних), які могли б бути перевірені та спростовані в разі їх недостовірності.
Висловлювання, здійснені відповідачами стосовно позивача, є оціночними судженнями, а тому не можуть бути спростовані, відтак відсутні правові підстави для застосування норм статті 277 ЦК України.
Рішення
Таким чином апеляційну скаргу фейсбук коментаторів задовольнили. Рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 квітня 2023 року скасували та ухвалили нове судове рішення.
В позові про захист честі, гідності та ділової репутації, — відмовити. Стягнути з Василя Сидора на користь Івана і Тамара Коржини, по 1488,60 грн. понесених судових витрат.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Останнє редагування 29 вересня 2024, 14:09
