Розмова із польським органістом Ярославом Врублевським
13 жовтня в межах XIV Львівського міжнародного органного фестивалю у Львівському органному залі виступить з єдиним концертом польський органіст-віртуоз Ярослав Врублевський.
Ярослав Врублевський – концертуючий органіст і професор Університету музики імені Фридерика Шопена у Варшаві. Як соліст, дириґент і камерний музикант виступає в Польщі, Чехії, Австрії, Німеччині, Швейцарії та Україні, бере участь у численних прем’єрах творів сучасних композиторів.
Він не вперше грає в Україні і вже кілька разів своїми виступами підтримував наших співгромадян у часи повномасштабного вторгнення, при чому грав не лише у Львові.
З органістом нам вдалося поспілкуватися онлайн під час його подорожі на гастролі в Україну. Говорили про те, як орган стає сучасним та цікавим для композиторів і слухачів інструментом, як у Польщі вчать грі на органі з 6 років, і про те, чому Ярослав Врублевський любить повертатися в Україну.
***
Що стало поштовхом для вас почати грати на органі? Як ви відкрили для себе цей інструмент?
Мої батьки записали мене на заняття на органі, коли я відвідував музичну школу (вчився грати на акордеоні). Орган здавався мені дуже загадковим. Його звук завжди надихав і захоплював мене, що спонукало мене досліджувати цей інструмент.
Чи є композитори або музичні твори, які найбільше вплинули на вашу кар’єру органіста? Які саме і чому?
На першому етапі моєї органної освіти я мав справу переважно з творами Баха, старих майстрів і композиторів епохи романтизму. З часом мої інтереси перемістилися на пізнішу музику, особливо на твори Жана Алена, частину яких я записав, а також на композиції Антона Гейллера. Останнім часом я зосередився на відкритті та інтерпретації творів Анджея Нікодемовича, що також мало значний вплив на мій підхід до гри на органі.
Ви активно виступаєте в різних країнах. Які з цих виступів залишили найглибший слід у вашій пам’яті?
Я виступав у різних країнах Європи, і кожна концертна поїздка приносить різні, унікальні враження. Особливо важливу роль грають інструменти, на яких я граю – вони дуже різноманітні, від стародавніх до сучасних, різної ваги та характеру. Кожний концерт – це ще й можливість познайомитися з людьми, їх звичаями та культурою. Мені надзвичайно імпонує Україна, де надзвичайно цінують органне мистецтво і вражаюча кількість людей, які відвідують концерти. Це рідкість в Європі, тому я повертаюся сюди знову.
Як ви готуєтеся до виконання складних творів? Чи є у вас спеціальні ритуали або підходи до репетицій?
Процес підготовки творів тривалий, тому я намагаюся обирати ті, які мене захоплюють – це додає мені більше посидючості та допомагає швидше їх вивчити. Я завжди починаю з ретельного аналізу твору, готую кінчики пальців і відпрацьовую невеликі фрагменти, поступово доводячи до фінального темпу. Тестові виступи перед друзями, часто студентами та моїми учнями, теж дуже важливі. Підготовка технічно складних творів просто займає більше часу. Я також визнаю, що є композиції, які я не виконуватиму через їх рівень складності.
Ви викладаєте в Музичному університеті Фридерика Шопена у Варшаві. Що для вас означає бути викладачем?
Бути вчителем для мене – велика відповідальність і велике задоволення. Йдеться не лише про передачу знань, а й про надихання та підтримку молодих музикантів у їх розвитку. Відвідуючи заняття зі студентами, я намагаюся не лише навчити техніці гри, а й передати їм своє захоплення органною музикою. Кожен студент є індивідуальністю, тому для мене важливо адаптувати підхід до його потреб і талантів, підтримуючи їх у розвитку власного стилю та художньої чутливості.
Розкажіть про ваш досвід викладання органа для дітей. Скільки треба вчитися музикантові на вашу думку?
З грою на органі ми почали знайомити дітей 8 років тому, вони починають вчитися з 6-7 років. Завдяки спеціально адаптованій педальній клавіатурі вони можуть навчитися грати на педалі з самого початку, що є унікальним у навчанні грі на органі. Радує великий інтерес як дітей, так і їхніх батьків, хоча процес навчання тривалий і вимагає терпіння та систематичності. Однак їхній ентузіазм і прогрес можна спостерігати на ранній стадії.
Орган часто називають «королем інструментів». Як би ви описали його значення у сучасній музиці та культурі загалом?
Орган дійсно по праву носить цю назву. Цей інструмент має велике значення як в історії музики, так і в сучасній культурі. Він є одними з найбільш універсальних інструментів, який поєднує багатство звучання з чудовими можливостями інтерпретації. Сучасна органна музика все ще жива і розвивається, і органи знаходять своє місце не лише в церквах, а й у концертних залах. Їхнє унікальне звучання продовжує захоплювати як композиторів, так і слухачів. Орган також має особливу силу – він може створити надзвичайну атмосферу та перенести слухача в інший вимір, що робить його унікальним елементом сучасної музики та культури.
Яким ви бачите майбутнє органної музики у світі? Чи є якісь тенденції або напрямки, які вас захоплюють?
Я дивлюся на майбутнє органної музики з оптимізмом, хоча воно ставить виклики. Все більше сучасних композиторів використовують орган, створюючи нові, інноваційні твори, які показують, що цей інструмент все ще може надихати. Особливо мені подобаються експерименти з поєднанням органів з електронікою та сучасними технологіями, які відкривають абсолютно нові звукові можливості. Також зростає інтерес до органних концертів за межами традиційних місць, таких як церкви. Ці тенденції доводять, що органна музика розвивається, продовжує захоплювати та може охопити нові групи адресатів, як молодих, так і досвідчених слухачів.
Що для вас є найбільш значущим моментом у кар’єрі органіста? Яка подія або досягнення особливо важливі для вас особисто?
Одним із найважливіших моментів у моїй кар’єрі органіста була зустріч і робота з видатними професорами: Юзефом Серафіном у Варшаві та Герібертом Мецгером у Зальцбурзі. Це досвід, який сформував мене і як музиканта, і як викладача, дав мені глибокі знання та натхнення. Також було великою честю працювати в Університеті музики імені Фридерика Шопена, де я можу брати активну участь в академічному житті, ділячись своєю пристрастю з молодими музикантами. Ці події мали вирішальне значення не лише для мого мистецького розвитку, а й для мого внеску в освіту та популяризацію органної музики.
Чи є композитори або виконавці, з якими ви хотіли б співпрацювати в майбутньому?
У майбутньому я хотів би працювати з багатьма талановитими композиторами та виконавцями, які мають свіжий підхід до органної музики. Мені дуже подобається бути першим виконавцем творів, а іноді я замовляю нові композиції. Прикладом може бути нова композиція варшавського композитора Анджея Карлова для органа та двох акордеонів, світова прем’єра якої відбудеться на початку листопада. Я мрію співпрацювати з митцями, які можуть впроваджувати інноваційні ідеї та створювати нові захоплюючі проєкти. Вважаю, що така співпраця може дати цікаві мистецькі результати та сприяти популяризації органної музики в різних середовищах.
Як ви поєднуєте виконавську діяльність, викладання й особисте життя? Чи є у вас баланс між цими аспектами?
Мені вдалося створити дуже гармонійне, хоча і насичене життя, яке також є дуже різноманітним. Кожен аспект моєї кар’єри – від виступу, викладання та співпраці з іншими артистами – приносить мені велике задоволення та радість. Я щасливий, що можу поєднувати різні захоплення та виклики, що робить моє життя сповненим натхнення та творчої енергії. Завдяки цьому я відчуваю себе повноцінним і задоволеним тим, що роблю.
Про виконавця:
Ярослав Врублевський (Jarosław Wróblewski) – органіст, викладач. Музичну освіту розпочав у Державній початковій та середній музичній школі в Білостоку в класі органа професорки Марії Терлецької. У 1988-1993 роках навчався в Академії музики імені Фридерика Шопена у Варшаві в класі органа професора Юзефа Серафіна.
У 1993-2002 роках навчався у Hochschule für Musik und darstellende Kunst Mozarteum у Зальцбурзі у класі професора Геріберта Мецгера, який закінчив з відзнакою та нагородою Міністра Республіки Австрія, а з 1995 року на факультеті «Католицька церковна музика», де отримав диплом з відзнакою за такими спеціальностями: органи, хорове дириґування, органна імпровізація та церковна композиція.
Брав участь у численних органних конкурсах, володар національних та міжнародних конкурсів. Як соліст, дириґент і камерний музикант виступає в Польщі, Чехії, Австрії, Німеччині, Швейцарії та Україні, бере участь у численних прем’єрах творів сучасних композиторів. Він також працював як церковний музикант у кількох церквах Зальцбурга та пізніше у Віланові.
Крім сольних виступів, він співпрацював з багатьма оркестрами та вокально-інструментальними ансамблями, брав участь у концертах і записах.
У 2006 році Ярослав Врублевський здобув ступінь доктора мистецтвознавства в Академії музики в Кракові. У 2002–2012 роках працював в Інституті музикознавства Люблінського католицького університету Івана Павла ІІ, викладаючи класи органу та модальної гармонії.
Зараз він працює доцентом Університету музики імені Фридерика Шопена у Варшаві, а також викладачем органа в Державній музичній школі імені Юзефа Ельснера у Варшаві. Крім мистецької роботи, веде активну наукову діяльність.
