Шепетівською окружною прокуратурою забезпечено реальне виконання судового рішення, яким скасовано передачу у комунальну власність понад 15 га землі в межах гідрологічного заказника місцевого значення «Княже озеро» як землі сільськогосподарського призначення.
На території заказника проживають рідкісні представники фауни та зростають дуже цінні рослини, які занесені до Червоної Книги України.
Раніше наказом Головного управління Держгеокадастру ділянки землі природно-заповідного фонду вартістю 200 млн грн неправомірно передано Крупецькій сільській раді як землі сільськогосподарського призначення.
Реагуючи на порушення, прокурори звернулись з позовом до суду.
Врятували «Княже озеро» від комунальної власності
«Наразі відновлено належний правовий статус земель природно-заповідного фонду, що перебувають під особливою охороною держави», — повідомляє прокуратура.
Природні особливості гідрологічного заказника «Княже озеро»
«Княже озеро» — гідрологічний заказник місцевого значення в Україні. Розташований на правому березі річки Горинь, між селами Крупець та Колом’є Крупецької сільської громади Шепетівського району Хмельницької області, в межах природної зони Мале Полісся.
Площа — 75,8 га. Створений рішенням 22 сесії Хмельницької обласної ради від 21 березня 2002 року № 11.
Ця мальовнича місцевість вабить не тільки своєю цікавою історією, але й безмежним розмаїттям рослинного світу.
Озеро по краях заросло очеретом, болотною папороттю-теліптерісом. Основні площі навколо озера займає добре збережений папоротевий вільшняк. На підвищеннях в ньому домінує безщитник жіночий. Флористичне ядро тут утворюють супутники вільхи: осоки несправжньосмикавцева і видовжена, вовконіг болотний, чистець болотний та інші види. У вільшняку зростають: паслін солодко-гіркий, болиголов плямистий. Великі ділянки довкіл озера займають лікарські рослини: м’ята, дягель лікарський, розхідник золотарний, аїр, а на підвищеннях — чебрець, валеріана лікарська. У важкодоступних місцях виявлено по декілька особин дуже цінних рідкісних рослин — герань Робертова, живокість Бессера, буквиця лікарська, кукіль рідкісних видів, занесених до «Червоної Книги України» та «Червоної Книги Хмельницької області». На затінених, дуже вологих берегах ставка, по окраїнах торф’яного болота зростають баранець звичайний та лікоподієлла заплавна, плауни, занесені до «Червоної Книги України». Ці реліктові види є дуже рідкісними в Україні, зокрема, на Малому Поліссі.
На низовому болоті домінують очерет і рогіз широколистий. На невеликих ділянках з ними співдомінує рогіз вузьколистий, який зустрічається досить рідко.
На заболочених луках переважають щучник дернистий та дрібні осоки. На цих луках зростають лучно-болотяні орхідеї — пальчатокорінники травневий та м’ясочервоний, коручка болотяна, билинець найзапашніший, занесені до «Червоної Книги України». На підвищенні зростає низка рідкісних видів: тризубець болотяний, валеріана висока, гадючник в’язовистий. Лише на одному невеличкому озері, площею близько 100 кв. м, виявлена популяція плавуна щитовидного, занесеного до «Червоної Книги України».
Заболочені луки є притулком водно-болотних птахів. Поряд з великою кількістю малих пташок, в болоті полюють лелеки та сірі чаплі. На берегах боліт мешкає рідкісний представник фауни Хмельниччини — черепаха болотяна, а в прилеглій до озера смузі торф’яного болота є ряд поселень бобрів, які також занесені до «Червоної Книги Хмельницької області».
З метою збереження природних екотопів та відновлення рослинного світу даного ареалу, з 2002 року охороняється весь комплекс — озеро, заплавні луки, прилегла до нього смуга торф’яного болота, улоговина біля річки Горинь.
